Замовити зворотній дзвінок

Ваша заявка прийнята

Лікування чоловічого безпліддя

 

Протягом багатьох років вважалося, що безпліддя - це жіноче захворювання. Однак сьогодні доведено, що випадки його виникнення у чоловіків і жінок приблизно рівні. За статистикою, в Україні налічується близько 1 мільйона безплідних пар, при цьому в 30-40% випадків саме чоловіче безпліддя стає причиною відсутності дітей.
Про безпліддя починають говорити, якщо протягом 12 місяців у подружжя репродуктивного віку не наступила вагітність. У такій ситуації звернення до фахівця обов'язкове для обох. Чоловік повинен звернутися до лікаря-андролога, який збере анамнез (дитячі та урогенітальні захворювання, хірургічні втручання, різні інтоксикації і професійні шкідливості), проведе огляд і призначить лабораторні дослідження, на основі яких можливо буде визначити наявність і характер чоловічого безпліддя. В обов'язковому порядку проводиться спермограма, за результатами якої можуть бути поставлені діагнози:

  • Олігоспермія. Вона характеризується зниженою кількістю сперматозоїдів чоловіка - менше 20 млн на 1 мл сперми.
  • Астеноспермія - зниження нормальної рухливості сперматозоїдів у спермі.
  • Тетратоспермія. У спермі виявлено низьку кількість (менше 50%) сперматозоїдів з нормальною формою головки і хвоста.

На сьогоднішній день у медицині виділяють три види чоловічого безпліддя:

  1. Секреторна безплідність. Найбільш поширений вид чоловічого безпліддя, що характеризується порушенням нормального функціонування яєчок, внаслідок чого знижується кількість, рухливість сперматозоїдів, а також їх якість. На розвиток секреторного чоловічого безпліддя  значно впливають багато захворювань, такі як варикоцеле, водянка яєчка, пахова грижа, крипторхізм (коли яєчко не опущено в мошонку), епідемічний паротит (або свинка), а також сифіліс і туберкульоз. Своєчасне і адекватне лікування цих захворювань може знизити ризик чоловічого безпліддя
  2. Обтураційне безпліддя. Цей вид чоловічого безпліддя унеможливлює просування сперматозоїдів по сім'явиносних шляхах. При цьому непрохідність може бути лише з одного боку або з обох сторін. Лікування такого чоловічого безпліддя вимагає хірургічного втручання. Причин такої форми чоловічого безпліддя також багато - вроджена патологія, результат травм або наслідок таких захворювань, як епідидиміт (запалення придатка яєчка), сифіліс, туберкульоз. Також дуже поширеною причиною непрохідності шляхів є кісти, пухлини або рубці, що залишилися після перенесених операцій.
  3. Імунологічне безпліддя. Характеризується утворенням в організмі чоловіка антиспермальних антитіл, які сприяють порушенню нормального сперматогенезу, а також перешкоджають нормальному заплідненню яйцеклітини. Такі антитіла найчастіше виробляються внаслідок травм яєчок, крім того, на їх вироблення можуть вплинути різні урогенітальні інфекції - хламідії, мікоплазми тощо.

Лікування чоловічого безпліддя

Слід пам'ятати, що в більшості випадків успішне лікування чоловічого безпліддя можливе. Залежно від виду і причин захворювання лікарем призначаються різні методи боротьби з проблемою. При лікуванні необхідно усунути причини безпліддя - відмовитися від шкідливих звичок, вилікувати інфекційні захворювання і так далі.
До основних методів лікування чоловічого безпліддя відносяться:

  • Гормональна терапія. Заснована на прийомі спеціальних біологічно активних препаратів. Показаний такий вид лікування при порушеному сперматогенезі (зниженні рухливості і кількості сперматозоїдів у спермі). Терапія може застосовуватися як самостійне лікування, але частіше призначається в якості складової при комплексному лікуванні. Гормональна терапія триває зазвичай не менше 9 місяців з регулярним контролем у лікаря. Вибір гормональних препаратів залежить від типу патології. Гормональні засоби можуть призначатися виключно лікарем на підставі результатів аналізів. Він же визначає дозування, необхідне для лікування кожному конкретному пацієнту.
  • Стимуляція сперматогенезу полягає у тимчасовому  покращенні  якості сперми за допомогою прийому медикаментозних препаратів. Для стимуляції сперматогенезу можуть бути призначені гормональні, гомеопатичні препарати або вітаміни, які  позитивно впливають на вироблення сперматозоїдів. Вибір препарату здійснюється фахівцем у залежності від індивідуальних особливостей пацієнта і показань. Стимуляція може бути призначена, як для природного зачаття, так і для забору сперми для екстракорпорального запліднення або штучної інсемінації. Після проходження стимуляції якість сперми поліпшується на 30-40%.
  • TESA / TESE. При відсутності в еякуляті сперматозоїдів отримати їх можливо за допомогою біопсії яєчка. Такий метод застосовується для можливості використання отриманих сперматозоїдів у процесі екстракорпорального запліднення або штучної інсемінації. Існує кілька методів біопсії яєчка. TESA - голковий метод біопсії і, отже, є менш інвазивним методом отримання сперматозоїдів. Але в порівнянні з TESE цей метод передбачає невелику кількість забраної тканини і, як наслідок, меншу кількість отриманих сперматозоїдів. Другий метод - TESE, що представляє собою мікрохірургічну мікрофокальну біопсію яєчка, при якій, у порівнянні з попереднім методом, забирається більша кількість тестикулярної тканини. Обидві процедури проводяться під внутрішньовенним наркозом.

Запис на прийом