Кріоконсервування (з грецької κρύος – холод і латинської κρύος – зберігаю) – низькотемпературне зберігання живих біологічних об’єктів з можливістю відновлення їхніх біологічних функцій після розморожування. Кріоконсервування сперми проводять з використанням кріозахисних середовищ (кріопротекторів) із швидкістю, що регулює програмний заморожувач. Кріоконсервовані зразки сперми зберігають у рідкому азоті за темпертури -196˚С, у металевих ємностях (посудинах Дьюара), у Клініці репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка. Використання кріоконсервованої сперми людини для лікування безпліддя є однією з найважливіших етапів допоміжних репродуктивних технологій.
Кріоконсервування дало можливість зробити програму донорства сперми максимально безпечною та гнучкою. Кріоконсервований зразок сперми донора проходить період карантину впродовж 6 місяців. Після отримання повторного (через 6 місяців) негативного результату аналізу крові донора про особливо небезпечні інфекції (СНІД, сифіліс, гепатити) зразок сперми допускають до використання.
Велика кількість зразків донорської сперми в кріобанку дає змогу задовольнити побажання пацієнтів щодо вибору донора, аналізуючи різноманітні характеристики (група крові, резус фактор, фенотипічні ознаки, освіта тощо).