Дякуємо за підписку!
Добрий вечір, наші гості. Наше унікальне Talk show для України і країн СНД. Що це? Іноді ми запрошуємо в гості людей яскравих, незабутніх, блогерів, що є лідерами думок. Вони не компетентні в медицині, вони не знають зсередини те, про що ми говоритимемо. Але при цьому вони прекрасно орієнтуються в тих питаннях, що ставить сьогодні аудиторія. З іншого боку наш експерт – неповторний і дивовижний спеціаліст своєї справи, що готовий відповісти на всі питання поданої теми програми. Тема сьогоднішньої програми – “Донація та ЕКЗ”. Наші гості:
Ляля Самусева – прекрасна леді, топовий блогер східної України, учасник і спікер бізнес конференцій, кандидат економічних наук.
Аліпова Олена Костянтинівна – репродуктолог, спеціаліст УЗД, людина-харизма, яка несе із собою чудо народження.
Ми сьогодні спопробуємо подивитися з трьох різних точок на цю проблематику. З одного боку питання тих дівчат, що хочуть здати свою яйцеклітину і допомогти парі стати батьками. З іншого – пари, що лише з допомогою донорських яйцеклітин зможуть стати щасливими батьками. І третя, медична точка, що розставить всі крапки над “і”.
Олена Костянтинівна, почнімо з того, що таке донація яйцеклітин? Кому вона потрібна і як до цього приходять?У вузькому смислі цього слова, донація ооцитів – це надання ооцитів однієї жінки іншій жінці. Говорячи ширше – одна з процедур ЕКЗ, але, на відміну від класичного ЕКЗ, у цій процедурі беруть участь не дві людини, а три. Перша людина – донор яйцеклітин, тобто жінка, що усвідомлено, добровільно дає свою яйцеклітину. Другий учасник – це жінка, у якої з якихось причин немає власних яйцеклітин. Третій учасник – чоловік майбутньої мами, чиїм біологічним матеріалом буде запліднена яйцеклітина донора. Матимемо ембріон, що перенесуть в порожнину матки майбутньої мами. Виношувати вагітність, народжувати дитину буде мама, а донор надасть свій генетичний матеріал.
Олена Костянтинівна, а якщо я як Пугачова захочу стати сама собі донором але…20 років згодом, коли я зустріну свого Галкіна.Не треба як Пугачова (сміється)… там з точки зору репродуктології є білі плями. Наш найбільш продуктивний репродуктивний вік до 35 років. І якщо ви не плануєте народження дитини до 35 років, то краще створити банк власних яйцеклітин, тобто кріоконсервувати ооцити, щоб у пізнішому віці, коли настане виснаження фолікулярного резерву, коли з’явиться загроза генетичних аномалій в яйцеклітинах, ви могли скористатися вашими кріоконсерврованими молодшими клітинами. Цим ви собі створюєте подушку безпеки на майбутнє. Як лікар, раджу всім реалізовувати свої репродуктивні плани до 35 років і тоді не доведеться застосовувати репродуктивні технології.
Дізнатися докладніше про програму ооцит-банкингу Вы можете за телефонами:
Але можливість така є. І реалії такі, що вік жінки на час перших пологів збільшується із року в рік. І це зрозуміло, жінки створюють кар’єру, самовдосконалюються, шукають себе, всі наші баунті процедури, здоровий спосіб життя, правильне харчування дозволяють жінці виглядати і почуватися набагато молодше, ніж вона є насправді. Але біологічний годинник цокає. І яєчники не обдурити жодними баунті процедурами. Тому як ми не мали би вигляд, які плани перед нами не стояли би, про своє майбутнє варто піклуватися, щоб ніколи не стикнутися із проблемою донації ооцитів.
Коли відбувається гормональна підготовка до донорства і подальшого запліднення. Наскільки це може відобразитися на жіночій фігурі та зовнішності.
Відразу скажу – ні, не позначиться. Але почну по порядку. По-перше, розповім як відбувається донація ооцитів, щоб було зрозуміло звідки беруться страхи. Донору, починаючи з 2-3 дня циклу, ми вводимо спеціальні гормональні препарати, і ці препарати змушують яєчники працювати так, що виростає не одна яйцеклітина, як у природному циклі, а багато (у хорошого донора це зазвичай 10-20 яйцеклітин). Так ось, перший страх – чи не призведе це до виснаження яєчників, передчасного клімаксу. Відразу скажу – ні. Тому що яєчник влаштований так, що основна маса фолікулів, що містять яйцеклітини, знаходиться в глибині яєчника. Вони наче сплять, не реагують ні на природні, ні на гормони, що надходять ззовні – вони сплять. Але щомісяця на поверхню яєчника піднімається якийсь пул фолікулів (зазвичай у хорошого відповідача, це від 10 до 20 фолікулів), які містять яйцеклітини, здатні реагувати на введення цих гормональних препаратів. І в природному циклі гормонів виділяється небагато, тому росте лише один фолікул, у ньому дозріває лише одна яйцеклітина і тільки вона може стати джерелом майбутньої вагітності. Всі інші яйцеклітини, які містилися в тих фолікулах, що прокинулися, вони все одно помруть, вони більше не повернуться у ваш резерв. Що робимо ми? Вводячи препарати у більших дозах, ніж у природному циклі (а це аналоги гормонів, що стимулюють зростання у природному циклі), ми пробуджуємо ріст всіх цих фолікулів, які містять яйцеклітини і змушуємо дозрівати яйцеклітини, які б все одно померли. Але тут вони послугують для доброї справі – їх можна буде використовувати як донорський матеріал, і це дозволить жінкам, які не мають своїх яйцеклітин, завагітніти. Тобто ми вирішуємо відразу, що гормональна стимуляція не призводить до виснаження яєчників донора, не викликає передчасного клімаксу, не призводить до безпліддя. Уже за два тижні наслідки цієї стимуляції зникають з організму і на наступний цикл жінка може планувати вагітність.
А як часто можна ставати донором?Якщо ти перебуваєш у реєстрі донорів, то працювати так можна 8 разів. Це дані Всесвітньої організації охорони здоров’я та дані, прописані в наказі МОЗ України. Тобто цю стимуляцію можна проходити 8 разів, але не частіше ніж раз на два місяці.
Але на етапі того, як ми пробуджуємо ті фолікули, які спали, виникає страх, що мене напхають гормонами і мене відразу рознесе.Це не правда! Справа в тому, що препарат, який ми колемо, справді викликає ріст додаткових фолікулів, і ці фолікули виділяють гормони. Але це жіночі гормони, а вони є протекторами зайвої ваги. Це контрольований процес, який у разі проведення у правильному режимі ніякої шкоди донору не завдасть.
Питання щодо страхів пари, яка отримує яйцеклітину. Як відбувається вибір донора? Чи бере пара у цьому участь? Це відбувається за фотографіями? Якщо я бачу фотографію цього донора, з яким у мене навіть є певна схожість, чи свідчить це про те, що в результаті дитина буде більше схожа на мене, ніж на донора?Один із основних страхів пари – хто ця жінка донор. Як ми вирішуємо це питання? Донорами можуть бути жінки, які відповідають певним вимогам та критеріям. Є наказ МОЗ України, де всі ці вимоги прописані, і відступати від нього ми не можемо. Але наказ досить грамотний, у ньому прописано, хто може тати донором ооцитів:
Також є певний регламент, за яким ми зобов’язані обстежити донора. Тобто, якщо вона вже відповідає певним критеріям, ми з нею поговорили, розповіли про процес і всіх все влаштовує, то ми приступаємо до обстеження.
Обстеження донора ооцитів проводять за рахунок Клініки – донор не платить за нього. І тільки після того, як ми отримаємо всі результати і вони будуть позитивними, донор вступить в реєстр. І тоді ми зможемо представляти її нашим пацієнтам. Тобто, коли ми вже провели первинний відбір. І нам не соромно за жодного донора у нашому реєстрі. Приблизно із десяти жінок, які до нас звертаються, ми залишаємо 3-4 – ми проводимо дуже жорсткий відбір. Це дуже велика відповідальність перед парою та перед Клінікою. Але є пари, які хочуть глибше познайомитись із донором, і тоді у нас є анкета. Хоча МОЗ цю анкету не вимагає обов’язково, але ми її створили спеціально для наших пацієнтів. У цій анкеті вказані всі подробиці про зовнішність: колір очей, колір волосся, аж до розміру грудей та взуття; вказана також освіта, хобі, інтереси, звички, відомості про найближчих родичів, результати всіх аналізів, висновок генетика – максимально вся інформація. Крім того, багато донорів погоджуються надати свою дитячу фотографію, вона прикріплена до анкети. Але оскільки донорство анонімне, то актуальної фотографії ми не прикріплюємо, але є ціла категорія донорів, які готові надати свою фотографію пацієнтам. Якщо вони вже обрали цього донора, щоб їм було легше підтвердити свій вибір.Вибір донора ооцитів: у всіх людей є різним. Є пари, які не хочуть нічого знати про донора. Наприклад, одна жінка мені так і сказала: “Я не хочу, щоб це обличчя стояло потім у мене перед очима все життя. Я зробила свій вибір, це моя дитина. І я не хочу ні про кого нічого знати”. Тому ми так ретельно їх і вибираємо, щоб будь-яка ситуація була на користь пацієнта.
Щодо особливостей зовнішності, чи, наприклад, музичних талантів. Один чоловік говорив, що у його дружини ямочки на щічках. Чи можна вибрати донора так, щоб у дитини були ямочки на щоках?Вибрати донора яйцеклітин: можна, але гарантувати, що вони будуть не можна. Генетика розподіляє все за своїми законами. Пам’ятаєте, на уроках біології у розділі генетики вивчали закони Менделя? Був приклад: якщо схрестити 100 зелених горошин, 25 можуть бути жовтими. Є закони генетики, які працюють так, що ми не можемо гарантувати наявність цих ямочок. А ось група крові – це єдине, на підставі чого дитина, знаючи свою групу крові та батьків, може порахувати рідна вона чи ні. Якщо ви не хочете говорити дитині про те, яким способом вона була зачата, ви маєте на це право. Але група крові повинна обов’язково дотримуватися.
Тобто, якщо батьки хочуть, щоб у дитини було, наприклад, світле волосся та зелені очі, ми можемо це зробити?Ми намагатимемося це зробити. У донора жінка це побачить, але чи побачить у своєї дитини – не факт. По-перше, роль чоловіка ніхто не скасовував. 50% генетики цієї дитини від рідного коханого чоловіка і якщо він брюнет, малоймовірно, що дитина буде блондином, хоча 25% є.
Донор додає до своєї анкети фото своїх дітей?Це ми не просимо, це не має жодного значення. Там був інший чоловік.
На сайті вказано, що для того, щоб стати донором, жінка повинна мати дитину. Чому?Скільки б ми її не обстежували, які не проходила би вона додаткові тести та аналізи, показником репродуктивного здоров’я жінки є наявність дитини.
Жінка, яка захоче стати донором, їй не потрібно приводити дитину, мучити її аналізами?Звичайно, ні. Потрібен лише факт наявності дитини.
Чи може бути таке, що в донора є якесь захворювання?Тут немає що обговорювати. Те величезне обстеження, яке ми проводимо, перш ніж включити донора до реєстру, виявить усі наявні захворювання. І якщо їх виявлено, жінка донором не стане. Донор повинен мати абсолютне біологічне здоров’я. Принаймні у тих аспектах, які ми можемо обстежити.
Чи візуально вона може бути зі шрамом?Припустімо, з дерева в дитинстві дитина впала, шрам залишився, це не страшно. Наприклад було питання про цукровий діабет. Звичайно, що не буде жінка із цукровим діабетом донором. Саме тому лише 3 із 10 жінок стають донорами.
Було питання від жінки з інвалідністю. Чи може вона стати донором? Генетично вона здорова. Але через травму вона на візку.На жаль, не можна. З інвалідністю не можна. Це хоч і мінімальний, але ризик. Технічно це складно. Насамперед їй це не потрібно.
Чия це буде дитина по суті, за відчуттями?Це другий страх, який відчуває пара, коли приходить до розуміння, що їм потрібна ця програма. Питання складне. З татом зрозуміло: він на 50% надав свій генетичний матеріал, і це дитина генетично його. Але це не мамина яйцеклітина, не її генетичний матеріал. Але тут важливо розуміти, що ви хочете побачити в цій дитині: своє відображення чи своє продовження? Якщо ви хочете побачити своє відображення (свої очі, пальчики, зубки), то ви швидше за все не приймете цю програму, перебиратимете донорів до нескінченності і ніхто вас не влаштовуватиме. Так, генетика … це просто каркас, проект. Коли ми будуємо будинок, ми маємо стіни, але заповнюємо будинок внутрішнім дизайном, зовнішнім оздобленням, наповнюємо його добротою та теплом. Так само і тут – генетичний каркас буде донора, але коли дитина перебуває в організмі мами, вона стає генетично своєю, росте та розвивається за рахунок поживних речовин, які отримує від неї; рівень її гормонів, навіть її настрій впливає на формування її нервової системи. Між дитиною і мамою під час внутрішньоутробного розвитку формується такий зв’язок, який потім нерозривний протягом усього життя. А після пологів це можливість пари виховати ту особистість, ту людину, яку вони хотіли би бачити. Хоча не завжди це вийде, навіть із власними дітьми (сміється)…але все одно. Роль генетики тут дуже перебільшена. Тим більше, як на мене, вагітність – найприємніший елемент материнства. Тобто ти вже не одна, ти відчуваєш цей рух, ти можеш поговорити, ти можеш по п’яточці полоскотати, щоб він тебе по печінці не молотив. І водночас він тобі спати не заважає, не огризається. І як позбавити себе цієї насолоди? Жінка, яка прийняла програму донації ооцитів, пройде все це чудо виношування дитини.
Чи захищає Клініка чи закон, щоб у матері донор не відібрав дитину, не претендував на неї?Захищає закон і це одна з причин анонімного донорства. І це одна з причин, чому ми завжди відмовляємо від своїх донорів. Нехай ніхто не знає. А донору, я вам скажу чесно, не дуже ця дитина потрібна. Тому що вона має свою мотивацію. Одна з причин мотивації – це допомогти людям – альтруїстична причина. Але не забуватимемо, що друга причина це матеріальна винагорода. Кожен донор сам вирішує який з мотивів пріоритетний, але матеріальну компенсацію отримують усі. У мене таке відчуття, що це скоріше спосіб допомогти собі. Тому донор навряд чи колись прийде по дитину. Момент, коли пара бачить фото донора, вже дещо порушує анонімність (за згодою донора). А ось донор нічого не знає про пару, для якої вона надає свої яйцеклітини. Це виключено. Але в країнах західної Європи активно просувається тема, що дитина повинна знати про особливості свого зачаття. Вони мають інший менталітет. Але ми готуємося, для наших іноземних пацієнтів – наші донори можуть добровільно підписувати згоду на розголошення своїх даних через 18 років для дитини. Це означає, що якщо дитині батьки розкажуть про те, як вона була зачата, ця дитина має право дізнатися, хто був донором. Вона може прийти до донора, випити з нею чай (наприклад), і все. Більше ніхто ні перед ким на законодавчому рівні не має зобов’язань.
Питання про родинне донорство. Якщо жінка хоче взяти донором родичку, щоб зберегти генетичний код сім’ї, наприклад, мама, сестра, чи можливо це?Мама – виключено, бо 33 роки ліміт. Сестра може, якщо має хороший фолікулярний резерв, якщо є свої дітки. Але я не радила б, важко з цим жити. У нас були історії, і були брати донори сперми, всяке бувало. Ми з досвіду знаємо, що краще цього не робити.
Якою буде винагорода для донора? Яка тривалість програми донора від початку процедур до отримання гонорару?Донор звернулася, її записали на першу зустріч із репродуктологом, ми з нею знайомимося. Ми дивимося на темперамент, характер, зовнішність, робимо УЗД. Якщо фолікулярний резерв низький, кандидата в донори не візьмемо. Якщо все склалося, ми протягом 2 візитів здаємо аналізи, проходимо консультації. Найдовший аналіз – каріотипування, робиться 2 тижні. Таким чином, за 2 тижні після здачі аналізів ми запросимо потенційного донора для остаточного вердикту. Якщо всі аналізи хороші, вона потрапляє до реєстру. І, власне, чому ми порушуємо цю тему. Потреба в донорах зростає, а донорів не дуже багато. І ми хотіли б, щоб донори йшли до нас, вони нам потрібні. І тому зараз донора візьмуть у роботу протягом місяця. 2 тижні обстеження, потім потрібно, щоб почалася менструація, 2 тижні стимуляція, і після пункції, коли отримаємо яйцеклітини, ми платимо гонорар донору. Тобто від півтора до трьох місяців.
Як технічно відбувається процедура?Ми проводимо стимуляцію донора, пункцію – отримуємо яйцеклітини. Запліднюємо їх сперматозоїдами чоловіка, отримуємо ембріони та їх кріоконсервуємо. А перенесення ембріонів у порожнину матки здійснюємо у кріопоротоколі. Кріопротокол може бути в природному циклі, якщо у жінки ще є своя овуляція. Але у цієї категорії своєї овуляції зазвичай немає. Тому їм готують ендометрій за допомогою спеціальних жіночих гормонів. І переносять ембріон, коли ендометрій готовий. Таким чином, донор не піддається зайвому гормональному впливу, який раніше використовувався для синхронізації циклів. Тож вона швидше закінчує свою участь у програмі.
Тобто спочатку сім’я обирає донора, а потім ви здійснюєте забір яйцеклітин? Їх наперед у банку немає?Як можуть бути яйцеклітини, якщо ми ще не обрали донора? Все починається з донора, з її стимуляції. Щоб було зрозуміло: донорські яйцеклітини можна використовувати свіжі. Тобто ми простимулювали, отримали яйцеклітини, ембріон. Ембріон кріоконсервували. А можна використовувати кріоконсервовані яйцеклітини, які вже є у нас у кріобанку, і з якихось причин подружня пара хоче працювати з кріоконсервованими яйцеклітинами. Так само пара може вибирати або не вибирати донора. Яйцеклітини в цьому випадку будуть просто отримані з банку, жінці готуватимемо ендометрій і, коли він буде готовий, ми розморозимо яйцеклітину, запліднимо спермою чоловіка і перенесемо ембріон у порожнину матки жінки. Кріоконсервовані ооцити використовують для третього варіанту – оводонації. Це можливість отримати одну або дві свої яйцеклітини. Тоді йде мішана програма. Якщо у жінки ми отримали лише 1-2 яйцеклітини, тобто недостатньо, ми можемо розморозити кілька яйцеклітин донора і всі (і свої, і донорські) запліднюємо спермою чоловіка. Якщо вийшов хороший свій ембріон, його й переносимо, решту – кріоконсервуємо на майбутнє. Перенесення ембріона – це ще не настання вагітності.
Скільки коштуватиме ЕКЗ з донацією?3 варіанти донорських програм, наповнення програм може бути різним. Наприклад, з преімплантаційним генетичним тестуванням, без нього, з кріоконсервування або без. Тому про вартість програми можна говорити лише у кожному окремому випадку. І ми обов’язково говоримо про це заздалегідь на консультації.
Скільки заплатять донору ооцитів?Оплата донору ооцитів становитиме від 23 000 грн. Там можуть бути невеликі коливання, але базово можна називати цю суму. Це за кожну участь у програмі. Якщо ми говорили, що можна 8 разів, то по 23 000 грн за кожну участь донора. Звичайно, якщо пізніше оплата не підвищиться. Ми розуміємо реалії нашого життя та періодично підвищуємо винагороду донорів.
Донорами можуть бути лише харків’янки?Ні, будь-які дівчата. Але слід враховувати технічні моменти. Донору кілька разів потрібно приїжджати і кожен вирішує для себе самостійно. Але зараз у нас багато філій, наприклад, у Дніпрі є вже свій реєстр, та у філіях у Запоріжжі, Полтаві, Сумах. Донори можуть працювати там, де їм зручніше.
Наскільки це болюча процедура для донора та майбутніх батьків?Безболісно все. Була б болючою пункція яєчників, але її проводять під внутрішньовенним наркозом: у вену жінки вводять спеціальний препарат і вона 10-15 хв спить поки роблять пункцію. Коли вона прокидається, все вже зроблено. Може трохи боліти животик – зроблять знеболювальне. Але донор йде від нас години через 1,5 у чудовому стані.
Короткий опис пункції ооцитів донора.Вранці донор приходить, ми робимо пункцію під внутрішньовенним наркозом, потім вона прокидається як після глибокого сну. Вони повністю приходять до тями, години півтори ми за ними спостерігаємо і, якщо у нас немає жодних сумнівів, ми відпускаємо їх додому. По дорозі до виходу вони заходять до каси та отримують винагороду й спокійно їдуть додому. Звичайно ж у них є номер лікаря, який проводив цю програму, щоб про всяк випадок вона могла йому зателефонувати. А якщо нас щось бентежить, у нас є стаціонар. І ми з практичною метою, якщо був великий обсяг пункцій, донора залишаємо переночувати абсолютно безкоштовно. Щоб не випускати її із зони свого спостереження. А вранці наступного дня абсолютно спокійно відпускаємо додому. Піклуємося про кожну, адже вони у нас на вагу золота.
Питання від аудиторії: я робила у Вас ЕКЗ із донорськими ооцитами. Доньці уже 5 років. У нас із чоловіком група крові друга позитивна. Донора підбирають з такою ж групою або у доньки може бути інша? Скажу чесно, дуже хотіла би дізнатися, але побоююся, раптом дівчинка “не моя”.Дівчинка ваша однозначно. Що стосується групи крові, вона у неї буде або друга, або нульова, таке також можливо. Якщо у чоловіка та дружини друга позитивна група крові, у дитини може бути друга або нульова група крові. Під час підбору донора ооцитів ми враховуємо закони генетики.
Чи можно у вас стати донором сперматозоїдів?Звісно, детальніше читайте за посиланням implant-ivf.com/services/donacziya-spermy/.
Якщо дівчина не має яйцеклітин, чоловік не має сперматозоїдів, що робити?Якщо дівчина не має протипоказань для виношування вагітності, вона може скористатися донорськими ооцитами та донорською спермою, отримати ембріон і перенести в порожнину матки цій дівчині. А якщо є протипоказання до виношування, ми скористаємося послугами сурогатної мами.
Кому може бути протипоказана процедура ЕКЗ із донорськими яйцеклітинами?Тим, хто не може виносити вагітність: жінки з екстрагенітальною патологією, гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом, тобто якимись супутніми захворюваннями, які під час вагітності можуть загостритися. Це потрібно пам’ятати, тому що донорство ооцитів практикується у групі жінок віком від 40 років, де багаж хронічних захворювань вищий. Тому перед участю у програмі жінка має пройти обстеження у терапевта, за потреби в інших суміжних фахівців, які дозволять їм виношування вагітності. Другий момент, вагітність можна виносити, якщо у вас здорова матка. Так, гормональне фон ми створити, підтримати можемо. Але якщо у жінки великий міоматозний вузол, або у неї ендометрій із проблемами, то ембріон може не прижитися, потрібно акуратно підходити та зважувати шанси на виношування вагітності.
Дякуємо вам. Будьте здорові.
Поширити в соц. мережах: