Дякуємо за підписку!
Можливою причиною є більшення щитоподібної залози (зоб).
Відчуття стороннього тіла, тиску або «комка» в горлі може виникати через збільшення щитоподібної залози, гастроезофагеальний рефлюкс, подразнення слизової оболонки глотки, м’язове напруження та інші причини. Якщо симптом супроводжується справжнім утрудненням ковтання, необхідно виключити захворювання глотки, стравоходу та прилеглих органів.
У медицині відчуття стороннього тіла в горлі без фізичної перешкоди для проходження їжі називають глобус-синдромом, або globus pharyngeus. Людина може відчувати стискання, клубок чи сторонній предмет у горлі, хоча під час обстеження не завжди виявляють анатомічні зміни.
Важливо відрізняти глобус-синдром від дисфагії — реального порушення ковтання, коли їжа або рідина проходять із труднощами, застрягають чи спричиняють поперхування. Ці стани можуть мати різні причини та потребують різних діагностичних підходів.
Збільшена щитоподібна залоза, або зоб, може створювати тиск на навколишні структури шиї, зокрема трахею та стравохід. У деяких випадках це спричиняє відчуття стискання, стороннього тіла, дискомфорт при ковтанні або утруднення дихання.
Щитоподібна залоза розташована в передній частині шиї, нижче гортані. У нормі вона має відносно невеликі розміри. За певних захворювань її тканина може збільшуватися рівномірно або внаслідок утворення окремих вузлів.
Збільшення щитоподібної залози не завжди викликає симптоми, але за значного об’єму або особливого розташування тканини можуть з’являтися:
Наявність цих симптомів не підтверджує зоб без обстеження. Невелике збільшення залози нерідко не спричиняє жодного дискомфорту, а відчуття комка може виникати навіть за нормальних розмірів щитоподібної залози.
Відчуття тиску в горлі може виникати при дифузному або вузловому зобі, деяких формах тиреоїдиту та інших захворюваннях щитоподібної залози, що супроводжуються збільшенням її об’єму.
Дифузний зоб — це рівномірне збільшення щитоподібної залози. Воно може бути пов’язане з нестачею йоду, аутоімунними захворюваннями та іншими станами. При значному збільшенні залози можливе відчуття тиску на передню поверхню шиї.
Вузловий зоб характеризується появою одного або кількох утворень у тканині щитоподібної залози. Більшість вузлів є доброякісними та не спричиняють симптомів. Однак великі вузли можуть викликати відчуття стискання або утруднювати ковтання.
Для оцінки вузлів застосовують ультразвукове дослідження. За наявності відповідних ознак лікар може рекомендувати тонкоголкову аспіраційну біопсію, яка дозволяє дослідити клітини утворення.
Аутоімунний тиреоїдит, зокрема тиреоїдит Хашимото, — це захворювання, за якого імунна система впливає на тканину щитоподібної залози. Іноді залоза збільшується, що може супроводжуватися відчуттям тиску в шиї.
Захворювання також може призводити до гіпотиреозу — недостатнього вироблення тиреоїдних гормонів. У такому разі можливі втомлюваність, мерзлякуватість, сухість шкіри та закрепи.
Деякі запальні захворювання щитоподібної залози можуть викликати біль і чутливість у передній частині шиї, особливо під час ковтання. Наприклад, підгострий тиреоїдит іноді виникає після вірусної інфекції та може супроводжуватися підвищенням температури й болем, який віддає у вуха або нижню щелепу.
Для встановлення причини необхідні огляд лікаря та відповідні лабораторні дослідження.
Відчуття комка в горлі часто не пов’язане із захворюваннями щитоподібної залози. Серед можливих причин — рефлюкс, подразнення слизової, порушення функції м’язів глотки, стрес та захворювання стравоходу.
Рефлюкс виникає, коли вміст шлунка потрапляє назад у стравохід, а іноді може подразнювати ділянку глотки та гортані. Це здатне спричиняти відчуття стороннього тіла, печіння, покашлювання або потребу постійно прочищати горло.
У деяких людей такі симптоми з’являються навіть без типової печії. Водночас відчуття комка саме по собі не підтверджує рефлюксну хворобу.
Емоційне напруження, тривога та стрес можуть посилювати відчуття стискання в горлі. Це може бути пов’язано зі змінами м’язового тонусу та підвищеною чутливістю до звичайних відчуттів у ділянці шиї.
Симптоми іноді посилюються під час хвилювання та зменшуються у стані спокою. Однак пояснювати їх виключно стресом без оцінки можливих органічних причин не варто.
Запальні процеси, хронічне подразнення слизової, постназальне затікання слизу при захворюваннях носа та навколоносових пазух можуть спричиняти дискомфорт у горлі.
За наявності болю, тривалої охриплості, відчуття стороннього тіла або інших стійких симптомів може знадобитися огляд отоларинголога.
Порушення ковтання можуть бути пов’язані зі звуженням стравоходу, запаленням його слизової, еозинофільним езофагітом або розладами моторики — скорочень м’язів, які забезпечують проходження їжі.
Якщо їжа застрягає, ковтання стає болючим або проблема прогресує, потрібне медичне обстеження. Такі симптоми не слід пояснювати лише глобус-синдромом.
Головна відмінність полягає в тому, що при глобус-синдромі людина відчуває сторонній предмет або стискання, але зазвичай може нормально ковтати їжу та воду. При дисфагії сам процес проходження їжі або рідини порушується.
| Ознака | Глобус-синдром | Дисфагія |
|---|---|---|
| Основне відчуття | Комок, тиск або стороннє тіло в горлі | Труднощі з проходженням їжі чи рідини |
| Ковтання їжі | Зазвичай збережене | Може бути утрудненим |
| Ковтання слини | Іноді посилює відчуття комка | У тяжких випадках також може порушуватися |
| Зв’язок зі стресом | Симптом може посилюватися | Залежить від основного захворювання |
| Поперхування або застрягання їжі | Не є типовим | Може бути характерним |
| Необхідність обстеження | Залежить від тривалості симптомів і супутніх ознак | Потребує своєчасної медичної оцінки |
Якщо виникає справжнє утруднення ковтання, особливо коли воно посилюється або супроводжується поперхуванням, необхідно звернутися до лікаря незалежно від того, чи є відчуття комка.
Діагностика залежить від характеру скарг, результатів огляду та наявності симптомів, що можуть вказувати на захворювання щитоподібної залози, глотки або стравоходу. Не всім пацієнтам потрібні однакові аналізи чи інструментальні дослідження.
Лікар оцінює передню поверхню шиї, можливу асиметрію, збільшення залози та наявність утворень, які можна визначити на дотик. Також уточнює, чи змінюється дискомфорт під час ковтання, рухів голови або приймання їжі.
УЗД дозволяє визначити розміри й структуру щитоподібної залози, виявити вузли та оцінити їхні ультразвукові характеристики. Дослідження особливо доцільне при підозрі на збільшення залози або наявності пальпованого утворення.
Якщо під час огляду щитоподібна залоза не збільшена та немає ознак її захворювання, УЗД не завжди необхідне лише через відчуття комка в горлі.
Для первинної оцінки функції щитоподібної залози зазвичай використовують визначення тиреотропного гормону (ТТГ). Залежно від результатів та клінічної ситуації лікар може призначити вільний тироксин (вільний Т4), а за показаннями — інші дослідження.
Нормальний рівень ТТГ не виключає наявності зоба або вузлів. Гормональна функція щитоподібної залози може залишатися нормальною навіть при її збільшенні.
За наявності тривалої охриплості, болю, подразнення або інших симптомів із боку глотки та гортані лікар може рекомендувати консультацію отоларинголога.
У деяких випадках застосовують гнучку ларингоскопію — огляд гортані за допомогою тонкого оптичного інструмента.
Якщо пацієнт повідомляє про застрягання їжі, болісне ковтання або інші ознаки дисфагії, може знадобитися консультація гастроентеролога та додаткові дослідження.
За показаннями проводять езофагогастродуоденоскопію, оцінку моторики стравоходу або інші діагностичні процедури. Їх вибір залежить від передбачуваної причини порушення ковтання.
Лікування залежить від встановленої причини. Якщо відчуття комка пов’язане зі збільшенням щитоподібної залози, підхід відрізнятиметься від лікування рефлюксу, запалення глотки чи функціонального глобус-синдрому.
При підтвердженому зобі лікар оцінює його розміри, функцію залози, наявність вузлів і симптомів стискання навколишніх структур.
Можливі підходи:
Самостійно приймати препарати йоду або гормони щитоподібної залози не варто. В окремих захворюваннях такі засоби можуть бути недоцільними або небезпечними.
Якщо підтверджено рефлюксну хворобу, лікування може включати зміну харчових звичок та медикаментозну терапію за призначенням лікаря.
Водночас застосування препаратів для зниження кислотності без ознак рефлюксу не завжди допомагає при глобус-синдромі.
Якщо обстеження не виявило небезпечної органічної причини, лікування може включати роботу з м’язовим напруженням, корекцію звички часто прочищати горло, голосову терапію та методи зниження стресу.
Тактика визначається індивідуально. Важливо не розпочинати лікування самостійно, якщо є справжні труднощі з ковтанням або інші тривожні симптоми.
Якщо ковтання не порушене та немає небезпечних симптомів, деякі повсякденні звички можуть допомогти зменшити подразнення горла й відчуття напруження. Однак вони не усувають механічне стискання, спричинене великим зобом або іншими утвореннями.
Якщо їжа чи вода проходять із труднощами, не слід намагатися подолати проблему примусовим ковтанням або великими ковтками рідини. Такий стан потребує медичної оцінки.
Звернутися до лікаря варто, якщо відчуття комка повторюється, не минає, поступово посилюється або супроводжується дискомфортом при ковтанні. Особливої уваги потребують симптоми, які можуть вказувати на механічну перешкоду або інше захворювання.
Планова консультація сімейного лікаря, терапевта, ендокринолога або отоларинголога доцільна, якщо:
Своєчасного, без зволікання, медичного обстеження потребують справжня дисфагія, прогресування труднощів із ковтанням, болісне ковтання, незрозуміле схуднення, тривала охриплість або утворення на шиї, яке збільшується.
Негайна медична допомога потрібна, якщо людина не може проковтнути слину, має виражене утруднення дихання, раптове перекриття дихальних шляхів, сильне поперхування або відчуття повного застрягання їжі. Такі ситуації можуть бути небезпечними незалежно від стану щитоподібної залози.
Так, збільшення щитоподібної залози може створювати тиск на прилеглі структури шиї та спричиняти відчуття стороннього тіла, стискання або дискомфорт під час ковтання. Найчастіше механічні симптоми виникають при значному зобі або великих вузлових утвореннях. Однак невеликі вузли та помірне збільшення залози нерідко не викликають жодних скарг. Для оцінки стану щитоподібної залози лікар проводить огляд і за показаннями рекомендує УЗД. Відчуття комка може мати й інші причини, тому самостійно встановлювати діагноз не варто.
Якщо їжа та вода проходять без труднощів, а відчуття стороннього тіла виникає переважно під час ковтання слини або між прийомами їжі, можливою причиною є глобус-синдром. Він може бути пов’язаний із м’язовим напруженням, подразненням слизової, рефлюксом або підвищеною чутливістю глотки. Іноді симптом посилюється під час стресу. Водночас за наявності збільшеної щитоподібної залози чи інших структурних змін необхідно виключити механічний вплив. Якщо дискомфорт не минає або виникають додаткові симптоми, потрібна консультація лікаря.
УЗД щитоподібної залози може бути корисним, якщо лікар виявив збільшення залози, пальпований вузол або інші ознаки її захворювання. Дослідження дозволяє оцінити розміри, структуру та наявність вузлових утворень. Однак ізольоване відчуття комка без змін під час огляду не завжди є показанням до ультразвукової діагностики. У деяких випадках доцільнішим буде огляд отоларинголога або обстеження стравоходу. Необхідний метод визначають залежно від характеру симптомів, анамнезу та результатів клінічного огляду.
Так, стрес і тривога можуть посилювати напруження м’язів глотки та суб’єктивне відчуття стороннього тіла в горлі. У деяких людей симптом виникає переважно під час емоційного навантаження та зменшується у спокійному стані. Однак психологічні фактори не слід вважати єдиним поясненням без оцінки інших можливих причин. Якщо відчуття комка супроводжується порушенням ковтання, болем, охриплістю, утворенням на шиї або втратою маси тіла, потрібне медичне обстеження. За відсутності небезпечних ознак методи зниження стресу можуть бути частиною допомоги.
Так, рефлюкс іноді супроводжується подразненням глотки, відчуттям стороннього тіла, покашлюванням або змінами голосу навіть без типової печії. Водночас подібні симптоми можуть виникати й з інших причин, тому за ними одними не можна підтвердити рефлюксну хворобу. Лікар оцінює характер скарг, їхній зв’язок із харчуванням та інші можливі чинники. За необхідності може бути рекомендоване додаткове обстеження. Самостійний тривалий прийом препаратів для зниження кислотності не завжди доцільний і не гарантує зникнення відчуття комка.
Так, значне збільшення щитоподібної залози іноді призводить до стискання стравоходу або трахеї, що може ускладнювати ковтання чи дихання. Такі симптоми залежать від об’єму залози, розташування вузлів та індивідуальних анатомічних особливостей. Для оцінки стану потрібні огляд ендокринолога та відповідні інструментальні дослідження. У певних випадках може розглядатися хірургічне лікування. Якщо виникає гостре утруднення дихання, неможливість проковтнути слину або швидке погіршення стану, необхідно негайно звернутися по екстрену медичну допомогу.
Почати обстеження можна із сімейного лікаря або терапевта. Якщо є збільшення щитоподібної залози, вузли чи підозра на гормональні порушення, доцільна консультація ендокринолога. При тривалій охриплості, подразненні або інших симптомах із боку глотки може знадобитися отоларинголог. Якщо їжа застрягає або виникають труднощі під час проходження їжі стравоходом, лікар може рекомендувати гастроентерологічне обстеження. Вибір спеціаліста залежить від характеру симптомів. Справжнє порушення ковтання не варто відкладати до планового профілактичного огляду.
