Невиношування вагітності

Проблема мимовільного аборту або спонтанного переривання вагітності є досить актуальною проблемою сучасного акушерства. Профілактика втрати в наступній вагітності потребує індивідуального й комплексного підходу. Починати його потрібно з аналізу історії втрат, що вже сталися, а також обстеження пацієнтки, з урахуванням сучасних уявлень про основні можливі причини мимовільного аборту.

Запорукою благополучної вагітності є те, що генетично та функціонально здоровий ембріон повинен прикріпитися до готового до імплантації ендометрія в здоровій матці.

Якщо жінка старше 36 років втрачає дитину у строк до 8 тижнів, частіше за все це пов’язано з аномаліями каріотипу (структурні й кількісні хромосомні аномалії) ембріона та потребують генетичної консультації та обстеження. Визначення каріотипу ембріона (плода) за перерваної вагітності надає дуже важливу інформацію. Якщо виявили факт повторних переривань вагітності із аномальним каріотипом, то парі можуть запропонувати допоміжні репродуктивні технології (ЕКЗ, ICSI) з використанням власного репродуктивного матеріалу або донорського з преімплантаційною генетичною діагностикою (ПГД).

До 12% втрат вагітності пов’язані з анатомічними аномаліями матки (вроджені вади розвитку, міома, синехії), частину з яких можуть успішно усунути хірургічним способом. Імплантаційні та ранні постімплантаційні втрати можуть спровокувати аутоімунні захворювання матері (антифосфоліпідний синдром, аутоімунний тиреодит). Та якщо своєчасно почати терапію, можна благополучно виносити вагітність за наявності аутоімунного захворювання. Близько 15% втрат пов’язані з порушеннями матково-хоріального (плацентарного) кровопостачання. Для пацієнток, що кілька разів втрачали дитину варто індивідуально оцінювати ризики тромбів і за необхідності своєчасно призначати профілактичні дози антикоагулянтів, а за антифосфоліпідного синдрому – у поєднанні з аспірином. У 20 % пацієнток мимовільні аборти зумовлені дисгормональними станами (дисфункцією щитовидної залози, гіперпролактінемією, інсулінорезистентністю, недостатністю лютеїнової фази). Діагностику цих захворювань потрібно проводити до настання вагітності. Таким чином, вирішення проблеми невиношування вагітності вимагає індивідуального підходу, потрібно почати до настання вагітності і потім залучити спеціалістів із досвідом ведення пацієнток із репродуктивними розладами (гінеколог- репродуктолог, ендокринолог, гемостазіолог, генетик, ембріолог, ембріолог, андролог). Для контролю має бути доступною високотехнологічна лабораторна база з можливістю генетичної діагностики, відділенням оперативної гінекології і цим критеріям найкраще відповідає клініка допоміжних репродуктивних технологій. Спеціалізований прийом у Клініці репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка дозволяє пацієнтці отримати повний спектр обстежень і консультативної допомоги на початковому етапі, а також після настання вагітності контроль поліклінічного відділення клініки.