Дякуємо за підписку!
Штучну інсемінацію застосовують виключно за нормальної прохідності фаллопієвих труб, бо запліднення яйцеклітини за такого методу лікування відбувається в самій трубі, як відбувається й за природного зачаття. За такої репродуктивної технології лікар уводить в порожнину матки жінки спеціально оброблену сперму, отриману попередньо. Штучну інсемінацію можуть проводити із використанням сперми чоловіка або донора.
Внутрішньоматкова інсемінація – це введення в цервікальний канал або матку жінки отриманої завчасно сперми чоловіка.
Якщо зниження якості еякуляту незначне, то ефективною є інсемінація спермою чоловіка, за відсутності сперматозоїдів можна провести процедуру з використанням сперми донора.
Обов’язкова умова – прохідність маткових труб, яку підтвердили інструментально, бо запліднення яйцеклітини під час штучної інсемінації, так само як і під час природного запліднення, відбувається у матковій трубі.
Штучну інсемінацію проводять у період овуляції, як у природному циклі жінки, так і з використанням стимуляції яєчників – індукції овуляції.
Сперму отримують або безпосередньо перед процедурою введення (за 1-3 години до процедури), або використовують розморожену сперму, яку завчасно кріоконсервували. Попередньо підготовану сперму використовують для введення, отримавши з неї фракцію найбільш рухливих сперматозоїдів.
Якщо ефекту немає, проводять повторну інсемінацію (не більше 3-4 циклів). Проводити інсемінацію більшу кількість разів недоцільно. Якщо процедура неефективна, варто перейти до лікування методом ЕКЗ.