fbpx

Кріоконсервування сперми

Кріоконсервування (з грецької κρύος – холод і латинської κρύος – зберігаю) – низькотемпературне зберігання живих біологічних об’єктів з можливістю відновлення їхніх біологічних функцій після розморожування. Кріоконсервування сперми проводять з використанням кріозахисних середовищ (кріопротекторів) із швидкістю, що регулює програмний заморожувач. Кріоконсервовані зразки сперми зберігають у рідкому азоті за темпертури -196˚С, у металевих ємностях (посудинах Дьюара), у Клініці репродуктивної медицини імені академіка В.І. Грищенка. Використання кріоконсервованої сперми людини для лікування безпліддя є однією з найважливіших етапів допоміжних репродуктивних технологій.

Необхідність кріоконсервувати сперму виникає у таких випадках:

  • Порушення сперматогенезу (олігозооспермія, кріптозооспермія). Кріоконсервування дає можливість зібрати кілька зразків сперми, а отже «накопичити» достатню кількість активних сперматозоїдів для проведення процедури ЕКЗ+ICSI.
  • Отримання сперміїв внаслідок проведення андрологічних операцій (TESA), коли день проведення біопсії яєчка не збігається з днем отримання яйцеклітин в період проведення процедури ЕКЗ+ICSI.
  • Якщо чоловікові потрібно лікувати злоякісні захворювання. У такому разі кріоконсервування сперми допомагає зберегти репродуктивну функцію навіть після проведення хіміо- та променевої терапії.
  • У випадках коли в день запліднення яйцеклітини, що зазвичай чітко зафіксований, чоловік не може прийти в Клініку або у нього виникають труднощі із здачею сперми.

Кріоконсервування дало можливість зробити програму донорства сперми максимально безпечною та гнучкою. Кріоконсервований зразок сперми донора проходить період карантину впродовж 6 місяців. Після отримання повторного (через 6 місяців) негативного результату аналізу крові донора про особливо небезпечні інфекції (СНІД, сифіліс, гепатити) зразок сперми допускають до використання.

Велика кількість зразків донорської сперми в кріобанку дає змогу задовольнити побажання пацієнтів щодо вибору донора, аналізуючи різноманітні характеристики (група крові, резус фактор, фенотипічні ознаки, освіта тощо).