Найпоширеніші запитання

Фертильність — це здатність зачати і народити живу дитину.

Безпліддя — це неспроможність зачати і народити живу дитину. Безплідний шлюб — це такий шлюб, коли у подружжя дітородного віку за умови регулярного статевого життя без контрацепції впродовж року і більше не настає вагітність.

Первинним вважають безпліддя у випадку коли жінка, що має статеве життя, ніколи не було вагітності. Вторинне безпліддя – відсутність вагітності після того, як у жінки була хоча б одна вагітність, незалежно від того як вона завершилася (пологи, викидень, аборт). Також виділяють чоловіче і жіноче безпліддя.

На відміну від звичних захворювань, безпліддя стосується не однієї людини, а подружжя. Тому варто говорити не про безпліддя, а про безплідний шлюб. Частота безплідних шлюбів складає 15-20%. Найчастішими причинами у жінок є: трубно-перитонеальний фактор, що включає анатомічні та функціональні зміни у статевих органах після запальних процесів маткових труб, яєчників, матки, шийки матки, піхви, спайки у черевній порожнині, порожнині матки. Гормональний фактор:

• порушення функції яєчників і гіпофізу
• порушення функції наднирників
• порушення функції щитовидної залози
• пухлина матки (міома)
• ендометріоз
• пухлини яєчників
• інфантилізм

Генетичний фактор:

• наявність спадкових захворювань
• генетична схильність до порушень в системі зсідання крові
• вроджені аномалії розвитку статевих органів

Найчастіші причини чоловічого безпліддя:

• зниження показників спермограми
• варикоцеле
• інфекції урогенітального тракту
• ендокринний фактор
• імунологічний фактор
• сексуальні та/або еякуляторні порушення
• вроджена аномалія

Обстеження у разі жіночого безпліддя включають:

• оцінка характеру функціональних змін в яєчниках і матці;
• оцінка стану порожнини матки та прохідності маткових труб;
• дослідження на інфекції сечостатевих шляхів;
• виявлення імунологічного конфлікту між чоловіком та дружиною, дослідження показників імунної системи
• визначення каріотипу, генетичних факторів
• дослідження показників зсідання крові

Ультразвуковий моніторинг фолікулогенезу, а також гормональний моніторинг – найбільш інформативні дослідження гормональної функції яєчників.

Базальна (або ректальна) температура вимірюється в прямій кишці вранці, не встаючи з ліжка. На основі отриманих результатів будують графік базальної температури. В середині менструального циклу базальна температура, під впливом прогестерону (гормону жовтого тіла), підвищується на 0,4 градуси (37 градусів і вище). Впродовж 12-14 днів вона тримається на цьому рівні. За 1-2 дні до початку менструації вона знижується до 36,6 градусів.

На жаль, не завжди. Більше 15 % жінок стикаються з тим, що у разі підвищеної базальної температури овуляція у них відсутня, і навпаки — овуляція може бути з постійною базальною температурою нижче 37 градусів. Тому цей метод практично не використовують у сучасних умовах.

Ні. Під час статевого акту сім’яна рідина чоловіка потрапляє у статеві шляхи жінки. А здатність до запліднення (фертильність) визначається якістю сперматозоїдів.

Перш за все проводять дослідження сперми (спермограма). Якщо показники не відповідають нормі, проводять консультацію андролога для з'ясування причин та призначення відповідного лікування.

Вплив алкоголю, нікотину, неправильного харчування (гостра і смажена їжа), перевтоми та стресів значно погіршує якість сперми. Тому для того, щоб отримати гарні результати спермограми потрібно виключити або мінімізувати вищезазначені фактори.
Обов’язковою вимогою є утримання від статевого життя, а також гарячих ванн та саун впродовж 3 днів.

Внутрішньоматкова штучна інсемінація — це введення сперми за допомогою спеціального катетера в порожнину матки.
Штучна інсемінація рекомендована за деяких форм чоловічого, а також жіночого ендокринного та імунологічного безпліддя. Необхідною вимогою для проведення цієї процедури є нормальна прохідність маткових труб. У сприятливий для настання вагітності день (у природньому циклі або на фоні гормональної стимуляції овуляції) жінці за допомогою катетера в порожнину матки вводять попередньо підготовлену сперму чоловіка або донора.

Лікування чоловічого безпліддя може бути консервативним (гормональним, протизапальним) або хірургічним. Якщо подолати безпліддя за допомогою цих методів не вдається, застосовують методи ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій): ЕКЗ, ICSI, TESA, MESA

ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення, запліднення поза організмом) – це метод лікування безпліддя, за якого запліднення яйцеклітин жінки сперміями чоловіка відбувається поза її організмом. Після запліднення отримані ембріони переносять в порожнину матки жінки, і вона виношує вагітність.

Ні. Ті процеси запліднення ,що в організмі жінки проходять в маткових трубах, під час проведення ЕКЗ проводяться в спеціальних боксах та інкубаторах. Програма ЕКЗ спочатку була створена для жінок, в яких відсутні маткові труби або вони непрохідні.

ICSI це варіант запліднення яйцеклітини жінки під час проведення ЕКЗ, уведення за допомогою спеціальних мікроманіпуляторів одного сперматозоїда прямо в цитоплазму яйцеклітини. За допомогою цієї мікроманіпуляції відбувається запліднення.
Якщо в результаті будь-якого захворювання сперматозоїд втрачає здатність проникати всередину яйцеклітини, бо її щільна зовнішня оболонка стає для нього нездоланною перешкодою, виникає необхідність застосування метода ICSI.

ЕКЗ – це метод лікування, в рамках якого запліднення клітин може проводитися методом ICSI. ICSI без ЕКЗ не буває.

IMSI – вибір сперміїв з еякуляту за дуже великого збільшення для проведення ICSI.

Обидві програми використовують у випадках азооспермії — відсутності сперматозоїдів в еякуляті. TESA і MESA — це варіанти програми ICSI. Вся різниця - «джерело» сперматозоїдів: в TESA сперматозоїди, що необхідні для ін’єкції в яйцеклітину, виймають під час пункції яєчка, а в MESA — за допомогою придатка яєчка.

Донорство сперми — це програма, яку використовують у випадках абсолютного чоловічого безпліддя або для самотніх жінок.

Пацієнт за описом має змогу обрати донора з бажаними зовнішніми характеристиками та групою крові.

Банк сперми — це сховище заморожених порцій сперми.
Частіше за все мають на увазі банк донорської сперми. Однак послугами спермобанку можуть скористатися і чоловіки, діяльність яких пов’язана з ризиком для життя та здоров’я, або вони з інших причин бажають зберегти зразки своєї сперми.

У деяких жінок безпліддя пов’язано з тим, що в їхніх яєчниках не ростуть фолікули і не дозрівають яйцеклітини. Тоді яйцеклітини отримують від жінки-донора і запліднюють ці донорські яйцеклітини спермою чоловіка пацієнтки або спермою донора. Отримані ембріони переносять в матку пацієнтки, і вона виношує вагітність.

АМГ (антимюллерів гормон) – один з маркерів репродуктивної системи жіночого організму, що напряму пов’язаний з оваріальним резервом яєчників та їх здатністю виробляти яйцеклітини. Чим нижче АМГ, тим менше яйцеклітин продукує яєчник.

Так. З віком рівень АМГ знижується, особливо після 40 років.

На жаль , сильно вплинути на рівень АМГ в сучасних умовах можливості немає. За дуже низьких показників цього маркера, можуть запропонувати програми з використанням донорських яйцеклітин.

Програма «сурогатного материнства» дає шанс стати мамами жінкам, у яких видалена матка або є важкі захворювання, за який протипоказано виношування вагітності. У цих випадках під час проведення ЕКЗ використовують і яйцеклітини, і сперма безплідної пари. Отримані ембріони переносять в порожнину матки «сурогатної мами». Вона і виношує вагітність впродовж дев’яти місяців цю вагітність.