Безпліддя неясного генезису

Безпліддя – досить поширена проблема сімейних пар. У більшості випадків лікарям за допомогою діагностичних досліджень і різних лабораторних аналізів вдається точно встановити причину неспроможності зачати дитину. Однак іноді такі обстеження не дають результату. І тоді кажуть про безпліддя неясного генезису, інакше його називають ідіопатичним. Це означає, що подружня пара не може зачати дитину за відсутності очевидних для цього причин. Такий діагноз можуть поставити тільки після повного комплексного обстеження.

У яких випадках ставлять діагноз «ідіопатичне безпліддя»?

Про безпліддя неясного генезису у жінки можна говорити у разі, якщо:

• у жінки нормальна прохідність маткових труб і відсутня маткова патологія;
• немає порушень гормонального фону;
• регулярно проходить овуляція;
• відсутні гінекологічні захворювання, що перешкоджають настанню вагітності – полікістоз яєчників, ендометріоз тощо;
• доведено сумісність партнерів (для цього проводять спеціальні проби на імунологічну сумісність, наприклад, непрямий МАR-тест);
• відсутні інші фактори безпліддя – імунологічний, психологічний або генетичний.

Про чоловіче ідіопатичне безпліддя говорять, коли у чоловіка:

• результати спермограми відповідають нормальним показникам;
• не виробляються антиспермальні тіла, про що свідчить негативний результат прямого MAR-тесту;
• не діагностовано запальні або інфекційні захворювання;
• психологічний, генетичний та інші фактори безпліддя не виявлені.

Безпліддя неясного генезу діагностують у випадку, якщо причина цього явища невідома, а вагітність протягом року активних спроб так і не настала. Причини безпліддя досі вивчають і досі з’ясовані не всі. І якщо раніше близько половини всіх безплідних пар мали ідіопатичне безпліддя, то сьогодні їх кількість знизилася приблизно до 10%.

Методи лікування ідіопатичного безпліддя

Те, що вам поставили такий діагнозу не означає, що подружній парі слід опустити руки і не сподіватися народити малюка. Хоч боротьба за вагітність у такому випадку складне завдання, але вона може дати позитивний результат. Метод, що застосовуватиметься, залежить від результатів обстеження та бажання пацієнтів. Сьогодні ідіопатичне безпліддя можна подолати кількома способами:

• Стратегія очікування. Такий метод передбачає відмову від лікування і застосування будь-яких допоміжних репродуктивних технологій на користь регулярних спроб природного зачаття. Такий метод не рекомендований парам, чий вік від 30 років, тому що в такому разі ймовірність настання вагітності значно знижується (з огляду на кількість яйцеклітин, що залишилися у жінки). Пари ж до 30 років можуть протягом року пробувати завагітніти самостійно, проте, якщо впродовж цього часу зачаття все ж не відбулося, можна говорити про те, що ймовірність настання вагітності природним способом не перевищує 10%. У такому випадку зазвичай рекомендують звернутися до допоміжних репродуктивних технологій.
• Внутрішньоматкова інсемінація. Методика передбачає введення заздалегідь зібраної насінної рідини чоловіка в цервікальний канал. Проводиться така процедура в найбільш сприятливий для зачаття період – під час овуляції. Такий спосіб є досить ефективним, ймовірність настання вагітності вище, ніж за статевого акту, тому що сперма потрапляє відразу в матку, а звідти в фаллопієві труби, де і відбувається її зустріч з яйцеклітиною. А при використанні додаткової стимуляції яєчників після внутрішньоматкової інсемінації може запліднитися відразу дві або три яйцеклітини, що призводить до багатоплідної вагітності.
• Екстракорпоральне запліднення. Залежно від віку жінки ефективність екстракорпорального запліднення за ідіопатичного безпліддя може істотно відрізнятися – чим старше жінка, тим ймовірність настання вагітності нижча. Але в будь-якому випадку цей метод вважається найбільш ефективним методом, що дозволяє впоратися з безпліддям неясного генезису. Метод екстракорпорального запліднення – це запліднення яйцеклітини не в організмі жінки, а в спеціальному живильному середовищі в лабораторії ( «у пробірці»). Для того, щоб таке запліднення було можливим, попередньо проводять стимуляцію яєчників і забір дозрілих яйцеклітин за допомогою пункції. Запліднення і розвиток ембріонів відбувається під наглядом фахівця – ембріолога. Він визначає «якість» одержаних ембріонів і готує їх до перенесення в матку. Також у процесі проведення екстракорпорального запліднення можливо зберегти ембріони, які не будуть перенесені в матку. Для цього використовують спеціальну технологію кріозаморозки, яка дозволяє в майбутньому пройти процедуру екстракорпорального запліднення (у разі невдалої першої спроби або якщо є бажання народити ще одну дитину) без стимуляції яєчників.

Завдяки сучасним медичним технологіям, що підтверджує реальна практика лікарів, діагноз «ідіопатичне безпліддя» не ставить хрест на можливості мати дітей. Використання різних допоміжних репродуктивних технологій може допомогти родині стати щасливими батьками.